1. Словник української мови у 20 томах

спровокований

СПРОВОКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до спровокува́ти.

Ціле покоління підлітків та молоді спровоковане.., силоміць змушене не про інтелект і професійні здібності дбати, а про те, як легко й спритно стати “бізнесменами” (з газ.);

// спровоко́вано, безос. пред.

Вчорашню атаку і справді було спровоковано (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спровокований — спровоко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спровокований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спровокувати. || спровоковано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спровокований — Спровоко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. спровокований — СПРОВОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спровокува́ти. Був повстав спровокований петлюрівцями Ніжинський полк. Щорс особисто обеззброїв його (Десняк, II, 1955, 500); Того ж дня з Глинська повернулася Рузя, її одіслали, щоб поховала Джуру... Словник української мови в 11 томах