спровокований
спровоко́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до спровокувати.
|| спровоковано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спровокований — спровоко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спровокований — СПРОВОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спровокува́ти. Ціле покоління підлітків та молоді спровоковане.., силоміць змушене не про інтелект і професійні здібності дбати, а про те, як легко й спритно стати “бізнесменами” (з газ.); // спровоко́вано, безос. Словник української мови у 20 томах
- спровокований — Спровоко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спровокований — СПРОВОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спровокува́ти. Був повстав спровокований петлюрівцями Ніжинський полк. Щорс особисто обеззброїв його (Десняк, II, 1955, 500); Того ж дня з Глинська повернулася Рузя, її одіслали, щоб поховала Джуру... Словник української мови в 11 томах