спросний

СПРО́СНИЙ, а, е, заст.

Розпусний, непристойний, безсоромний.

Коли Іван Пошивайло застане на спросному ділі з дяком свою жінку, то, як заклятий та лихий, може обох скаредників забити (Шевчук Валерій).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спросний — спросний, спросній (спросный) мерзотний, огидний, розпусний, непристойний, безсоромний, безпутний, грубий Словник застарілих та маловживаних слів