спускатися

СПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПУСТИ́ТИСЯ, спущу́ся, спу́стишся, док.

1. Переміщатися зверху вниз; опускатися.

Надходив вечір. Сонце вже спускалося низько за лісом (І. Нечуй-Левицький);

Місяць зовсім спустився над гору (Панас Мирний);

Хмари спустилися на землю... (Г. Хоткевич);

Воротар не квапився, довго щось відкручував, і нарешті міст спустився на своє місце (А. Хижняк);

// Різко опускаючись, ударяти.

Лапа [ведмедя] ще раз спустилась на бідолашного зоолога (М. Трублаїні);

// Злазити звідкись (з печі, дерева і т. ін.).

Катря підвелася, встала й почала спускатися з печі на піл, з полу додолу (Панас Мирний);

Ганя з Юрчиком швидко спускаються з бука (П. Воронько);

// Сходити, з'їжджати вниз (з гори, крутого горба і т. ін.).

Щоб доїхати до якого близького .. пункту, треба було без кінця спускатись в долину, здійматись на гору (М. Коцюбинський);

Кавалькада повільно спустилася до переправи (З. Тулуб);

Кам'янистою стежиною брати спустилися в яр (М. Стельмах);

* Образно. Мир і спокій стелилися селом, спускаючися з гір в невидимих колісницях (Г. Хоткевич);

// Іти вниз сходами.

Вона бачила, як Святослав спускався сходами з ґанку (С. Скляренко);

Спустившись у підвальне приміщення, .. Ігор раптом спинився: з-під сходів ледве помітним струмком ішов дим (І. Багмут);

// Сідати або лягати на що-небудь (про людину).

Лелія тихо спускається додолу біля якоїсь маленької, низенької, похилої хатинки (Леся Українка);

Балабуха несміливо спустився на стілець (І. Нечуй-Левицький);

// Опускатися кудись, усередину чогось.

Відро спускалось на коромислі в криницю, а Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа (І. Нечуй-Левицький);

Збираються чабани, обв'язуються вірьовками .. і по черзі спускаються у вогку колодязну глибінь, щоб вибирати звідти різну нечисть, мул, залізяччя... (О. Гончар);

Через двадцять п'ять хвилин після того, як з'явилася вода, у шахту спустилася перша рятувальна команда (М. Трублаїні);

Спитали, чи скоро прибуде допомога? .. Ім відповіли, що зараз спускаються (С. Черкасенко);

* Образно. Кожне судило [Марину] по-своєму .. Ніхто не йшов далі, ніхто не спускався глибше у людську душу (Панас Мирний);

// Занурюватися в рідину.

Готувалися [водолази] знову спуститись під воду (С. Голованівський);

// Переміщатися вниз незакріпленим кінцем, краєм, закриваючи щось (про штору, завісу і т. ін.).

Заслона помалу спускається (Панас Мирний);

Завіса спускається під час співання першого куплета пісні “Ой, місяцю, місяченьку” (Леся Українка);

// Знижуючись, сідати, приземлятися (про птаха, комаху, літальний апарат і т. ін.).

Ворон спускається все нижче та нижче (М. Коцюбинський);

Птахи, обважнілі за літо, спускаються тут цілими табунами, щоб перед відлітом у вирій перепочити на плавневих далеких від гулу війни озерах (О. Гончар);

На квітки Росяні, свіжі спустилась [бджілка] (І. Манжура);

Найнеймовірніші чутки гасали по селах та хуторах: німці спустилися на парашутах і палять хліба (Григорій Тютюнник);

// Зменшувати висоту польоту.

Макуха попросив льотчика спуститися нижче (Ю. Бедзик).

2. Розважаючись, з'їжджати з гірки (на санках).

На стрімких берегах Уралу, завалених пухким глибоким снігом, дітлахи й молодь спускалися з гірок на санчатах (З. Тулуб);

– Ух! – голосно крикнула вона й зашуміла з санчатами з гірки .. Грицька поривало й собі спуститися (С. Васильченко);

* Образно. Біла пустеля мовчить. Місяць на ясенових санчатах спускається з горбів (Григорій Тютюнник).

3. перен. Опускатися до рівня кого-, чого-небудь.

Там, де треба було, Левко спускався до самих низів, .. заглиблювався в їх життя, щоб потім спритно показати себе не тільки знавцем селянства, а й “поборником” правди (І. Цюпа);

– Ви отак легкомисно хочете покинути своє місце, свій стан, своє ім'я і спуститися до хлопського стану? (І. Франко);

// Удостоювати своєю увагою, присутністю і т. ін. того, кого вважають нижчим (за походженням, становищем тощо).

За словами матері, вона така бундючна, гордовито-недосяжна і раптом спустилася .. до відвідання убогої квартири вдови лісоруба (А. Хижняк);

// Робити щось, принижуючи свою гідність.

Всі безглузді обвинувачення, видумані, аби нацькувати на мене юрбу, ганебно розбились самі, і я навіть не потребував спускатись до того, щоб відповідати на них (Леся Українка).

4. перен. Наставати (про вечір, ніч і т. ін.).

Спускався потиху вечір. Зникали жовті й рожеві хмари (Г. Хоткевич);

Спустилася ніч. Одкотився десь бій... (І. Нехода);

// Охоплювати, окутувати собою що-небудь (про морок, туман і т. ін.).

Темний морок спустився на землю (Панас Мирний).

5. Висіти, тримаючись на чому-небудь одним кінцем, краєм; звисати.

З високої конторки спускався до самого помосту жовтогарячий ситець з чорними смужками та червоними букетами (І. Нечуй-Левицький);

// Звішуватися (про косу, гілля і т. ін.).

Товсті, як рука, спускалися вони [коси] по плечах (Панас Мирний);

// Насуватися на що-небудь, закриваючи собою.

Густий серпанок, спускаючись трохи не до долу, закрив її повний стан (І. Нечуй-Левицький);

Сіла [Катерина] на постелі. Як була, в розідраній сорочці, півгола; волосся спустилося на лице (Г. Хоткевич);

// Сповзати, зсуватися з чогось.

Натягла [Порицька] на себе шаль, що спустилась була з плеч [плечей] (Леся Українка);

// Обвисати, слабнучи (про руку).

Рука спускається слаба (М. Старицький);

Вона йшла вулицею, опустивши голову, забувши розкрити парасольку, що тримала в правій руці, друга вільна рука спускалась безвладно (Леся Українка).

6. тільки недок., тільки 3 ос. Ставати нижчим, зменшуватися за висотою порівняно з чим-небудь; знижуватися.

Круто спускалась гора і обривистим берегом оточувала широке плесо (О. Стороженко);

На південному заході гори виступами спускаються до великої плоскої Закарпатської низовини, де розташована долина Тиси (з наук.-попул. літ.);

// Іти, пролягати згори вниз, розташовуватися полого.

Од палацу до самої води спускаються білі мраморні [мармурові] східці (І. Нечуй-Левицький);

Дорога то спускалась униз, то знов підіймалась угору (П. Куліш);

За лісом широкі поля поволі й лагідно спускалися вниз (М. Коцюбинський);

Окопи проходили через город, який спускався до зелених луків (П. Панч);

Це велике місто [Тбілісі] розташоване в гористій місцевості і його квартали терасами спускаються до річки Кури (з наук.-попул. літ.).

7. Плисти за течією річки.

Коли я вперше, янтарного літнього ранку, спускався пароплавом через дніпрогесівські шлюзи – мені захопило дух від величного краєвиду (М. Рильський);

Спускались [заробітчани] дубами та заробітчанськими чайками через вируючі грізні пороги по Дніпру, а найбільше – вивіреним способом – пішки (О. Гончар).

8. на кого – що, перен., розм. Довіряти кому-небудь, покладатися на когось, щось.

– Я все у вечір [увечері] ходжу до стайні та заглядаю всюди; не спускаюся ні в чім на нього (О. Кобилянська);

[Хуса:] Вона тепера моїй матусі дещо помагає: – старенька вже не здужає ходити, а на рабинь спуститися не можна у догляді за матір'ю (Леся Українка);

// Сподіватися, розраховувати на що-небудь.

– Куме Яцю, не маєте ви й досі чого нарікати на свою долю, а на панську поміч не спускайтеся! (І. Франко);

Хоч ніколи не спускалася [Катруся] на чужу ласку, .. та все-таки надіялася, що, може, й її пани чимось порятують (Н. Кобринська).

9. тільки док., перен., рідко. Спіткати кого-небудь; випасти на чиюсь долю.

Спустилося на Солоху разом дві біди, одна за другою (Панас Мирний);

– Не радій, пане. Ще прийде час, і кара спуститься на тебе! (М. Стельмах).

10. с. г. Те саме, що злуча́тися 2.

Барани спускаються з вівцями (Сл. Б. Грінченка).

11. тільки недок. Пас. до спуска́ти.

Тут собаки увечері спускаються з цепів і я боюсь вийти за двері (Леся Українка);

На зиму вода із ставів щороку спускається, і ґрунт ложа проморожується, що теж сприяє його мінералізації та оздоровленню (з наук.-попул. літ.).

При́смерки спуска́ються (спуска́лися, насува́ються, насува́лися, наплива́ють, наплива́ли і т. ін.) див. при́смерки;

При́смерк спуска́ється (спуска́вся, насува́ється, насува́вся, наплива́є, наплива́в і т. ін.) див. при́смерки.

◇ (1) Спуска́тися (пуска́тися, йти і т. ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т. ін.) на дно:

а) зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення.

А ви й не пишете мені, .. чи має мене рятувати [Спілка], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дриґати (М. Коцюбинський);

[Курінний:] Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу... Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний);

б) переставати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь.

Не трать, куме, сили, спускайся на дно (прислів'я);

в) морально спустошуватися, опускатися.

Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп'ється з горя і піде на дно (М. Ю. Тарновський);

(2) Спуска́тися / спусти́тися з оче́й чиїх – позбуватися чийого-небудь нагляду.