1. Словник української мови у 20 томах

спучений

СПУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до спу́чити;

// у знач. прикм., спец.

З вулканічної породи Закарпаття – спученого перліту – вже зараз одержують легкий заповнювач для бетонів (з наук.-попул. літ.);

Спучені матеріали;

Спучена кераміка;

Спучений графіт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спучений — спу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спучити. || у знач. прикм., спец.Спучені матеріали. Спучена кераміка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спучений — СПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спу́чити; // у знач. прикм., спец. З вулканічної породи Закарпаття — спученого перліту — вже зараз одержують легкий заповнювач для бетонів (Наука.., 10, 1961, 8); Спучені матеріали; Спучена кераміка. Словник української мови в 11 томах