1. Орфографічний словник української мови

спучений

спу́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спучити. || у знач. прикм., спец.Спучені матеріали. Спучена кераміка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спучений — СПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спу́чити; // у знач. прикм., спец. З вулканічної породи Закарпаття – спученого перліту – вже зараз одержують легкий заповнювач для бетонів (з наук.-попул. літ.); Спучені матеріали; Спучена кераміка; Спучений графіт. Словник української мови у 20 томах
  3. спучений — СПУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спу́чити; // у знач. прикм., спец. З вулканічної породи Закарпаття — спученого перліту — вже зараз одержують легкий заповнювач для бетонів (Наука.., 10, 1961, 8); Спучені матеріали; Спучена кераміка. Словник української мови в 11 томах