спучення

спу́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спучення — -я, с. Дія за знач. спучити, спучувати і спучитися, спучуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спучення — СПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. спу́чити, спу́чувати і спу́читися, спу́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. спучення — СПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. спу́чити, спу́чувати і сп́учитися, спу́чуватися. Словник української мови в 11 томах