1. Словник української мови в 11 томах

спучення

СПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. спу́чити, спу́чувати і сп́учитися, спу́чуватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спучення — спу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спучення — -я, с. Дія за знач. спучити, спучувати і спучитися, спучуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спучення — СПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. спу́чити, спу́чувати і спу́читися, спу́чуватися. Словник української мови у 20 томах