спучення
спу́чення
-я, с.
Дія за знач. спучити, спучувати і спучитися, спучуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спучення — спу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спучення — СПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. спу́чити, спу́чувати і спу́читися, спу́чуватися. Словник української мови у 20 томах
- спучення — СПУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. спу́чити, спу́чувати і сп́учитися, спу́чуватися. Словник української мови в 11 томах