спучити спу́чити див. спучувати. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me спученість спучитися Значення в інших словниках спучити — спу́чити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови у 20 томах спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках спучити — спу́чити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови у 20 томах спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови в 11 томах