спучити

спу́чити

див. спучувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спучити — спу́чити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови в 11 томах