спучити

СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спучити — спу́чити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. спучити — див. спучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови в 11 томах