спучити СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me спучення спучитися Значення в інших словниках спучити — спу́чити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови спучити — див. спучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови у 20 томах
Значення в інших словниках спучити — спу́чити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови спучити — див. спучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови у 20 томах