спучити спу́чити дієслово доконаного виду безос. Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me спучення спучитися Значення в інших словниках спучити — див. спучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови у 20 томах спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках спучити — див. спучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови у 20 томах спучити — СПУ́ЧИТИ див. спу́чувати. Словник української мови в 11 томах