співаний
СПІ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до співа́ти.
Хлопці мимоволі щільніше притиснулись один до одного під враженням тієї музики й тієї пісні, співаної звільна (І. Франко);
З вирію в свій край летять пташки. Чи не здається їм, що принесуть з собою Новії, ще не співані пісні..? (Леся Українка);
// спі́вано, безос. пред.
Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос, а за хвилину підхопила й решта... Співано чумацьку пісню (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співаний — спі́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- співаний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до співати. || співано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співаний — СПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до співа́ти. Хлопці мимоволі щільніше притиснулись один до одного під враженням тієї музики й тієї пісні, співаної звільна (Фр., VI, 1951, 179); З вирію в свій край летять пташки. Словник української мови в 11 томах