1. Словник української мови в 11 томах

співаний

СПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до співа́ти.

Хлопці мимоволі щільніше притиснулись один до одного під враженням тієї музики й тієї пісні, співаної звільна (Фр., VI, 1951, 179);

З вирію в свій край летять пташки. Чи не здається їм, що принесуть з собою Новії, ще не співані пісні..? (Л. Укр., І, 1951, 176);

// спі́вано, безос. присудк. сл.

Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос, а за хвилину підхопила й решта… Співано чумацьку пісню (Коцюб., І, 1955, 178).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співаний — спі́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. співаний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до співати. || співано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співаний — СПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до співа́ти. Хлопці мимоволі щільніше притиснулись один до одного під враженням тієї музики й тієї пісні, співаної звільна (І. Франко); З вирію в свій край летять пташки. Словник української мови у 20 томах