співаниця
СПІВАНИ́ЦЯ, і, ж., діал.
Пісня.
Доки-м була коло нянька та й коло мамиці [мами], Все-м сиділа, вгадувала [вигадувала] хлопцям співаниці (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співаниця — співани́ця іменник жіночого роду пісня діал. Орфографічний словник української мови
- співаниця — -і, ж., діал. Пісня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співаниця — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
- співаниця — СПІВАНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Пісня. Доки-м була коло нянька та й коло мамиці [мами], Все-м сиділа, вгадувала [вигадувала] хлопцям співаниці (Коломийки, 1969, 94). Словник української мови в 11 томах