співанка
СПІ́ВАНКА, и, ж.
Репетиція хору.
Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (П. Тичина);
Невихід на співанку трьох голосів вона, безсумнівно, сприйняла б як тяжку особисту образу (Ю. Смолич).
СПІ́ВА́НКА, и, ж.
Те саме, що пі́сня.
Вона тоненьким голосом затягнула колискову співанку (І. Франко);
Жителі Коломиї славляться вмінням складати жанрові лірично-побутові співанки (з наук.-попул. літ.);
Ліричні співанки і думи Федьковича створені під значним впливом гуцульської народнопісенної творчості. Поет творчо використовує стиль, поетику народних ліричних пісень (з навч. літ.);
Поетеса Ганна подала думку: гуртом скласти про свою вчительку співанку, добрати мелодію (І. Волошин);
// Пісенні звуки.
З поля приносив вітер співанку (Л. Мартович).
Значення в інших словниках
- співанка — Пісня [I] співанка (21, 454) – “пісня”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- співанка — спі́ва́нка 2 іменник жіночого роду пісня * Але: дві, три, чотири спі́ва́нки спі́ванка 1 іменник жіночого роду репетиція хору * Але: дві, три, чотири спі́ванки Орфографічний словник української мови
- співанка — I сп`іванка-и, ж. Репетиція хору. II сп`ів`анка-и, ж. Те саме, що пісня. || Пісенні звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співанка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
- співанка — СПІ́ВАНКА, и, ж. Репетиція хору. Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (Тич. Словник української мови в 11 томах
- співанка — Співанка, -ки ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Гол. І. 172. ум. співаночка. Лукаш. 146. Словник української мови Грінченка