1. Орфографічний словник української мови

співанка

спі́ва́нка 2

іменник жіночого роду

пісня

* Але: дві, три, чотири спі́ва́нки

спі́ванка 1

іменник жіночого роду

репетиція хору

* Але: дві, три, чотири спі́ванки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співанка — Пісня [I] співанка (21, 454) – “пісня”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. співанка — I сп`іванка-и, ж. Репетиція хору. II сп`ів`анка-и, ж. Те саме, що пісня. || Пісенні звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співанка — СПІ́ВАНКА, и, ж. Репетиція хору. Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (П. Словник української мови у 20 томах
  4. співанка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. співанка — СПІ́ВАНКА, и, ж. Репетиція хору. Серафима Миколаївна, помітивши мій голос і слух, відібрала мене до свого хору, і я з своєю молодшою сестрою Оксаною вечорами ходив на співанки до школи (Тич. Словник української мови в 11 томах
  6. співанка — Співанка, -ки ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Гол. І. 172. ум. співаночка. Лукаш. 146. Словник української мови Грінченка