співбрат
СПІВБРА́Т, а, ч.
Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо.
Багато яскравого і дорогого залишилося в душі моїй від знайомства з старшим моїм співбратом по перу [Янкою Купалою] (П. Тичина);
Я й синів, і зеленів, – А все в човні стирчав з Ігнатом, У ловчій пристрасті співбратом (М. Рильський);
Зв'язківці не знали, що їм робити, – збившись докупи, дивились на поквапливу біганину своїх співбратів по зброї (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співбрат — співбра́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співбрат — -а, ч. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співбрат — СПІВБРА́Т, а, ч. Людина тієї самої професії, того самого середовища і т. ін.; товариш по заняттю, професії тощо. Багато яскравого і дорогого залишилося в душі моїй від знайомства з старшим моїм співбратом по перу [Янкою Купалою] (Тич. Словник української мови в 11 томах