співволодіння
СПІВВОЛОДІ́ННЯ, я, с., книжн.
Спільне з ким-небудь володіння чимсь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співволодіння — співволоді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- співволодіння — -я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співволодіння — СПІВВОЛОДІ́ННЯ, я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь. Словник української мови в 11 томах