співволодіння
співволоді́ння
-я, с., книжн.
Спільне з ким-небудь володіння чимсь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співволодіння — співволоді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- співволодіння — СПІВВОЛОДІ́ННЯ, я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь. Словник української мови у 20 томах
- співволодіння — СПІВВОЛОДІ́ННЯ, я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь. Словник української мови в 11 томах