співгромадянин
СПІВГРОМАДЯ́НИ́Н, а, ч., книжн.
Людина, яка має разом із кимось спільне громадянство.
Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ'я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів, котрі вважали ліпшим бодай про око придержуватися православ'я (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співгромадянин — співгромадя́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співгромадянин — -а, ч., книжн. Громадянин тієї самої держави (стосовно інших громадян). Великий тлумачний словник сучасної мови
- співгромадянин — СПІВГРОМАДЯ́НИ́Н, а, ч., книжн. Громадянин тієї самої держави (стосовно інших громадян). Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ’я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів... Словник української мови в 11 томах