співгромадянин
співгромадя́нин
-а, ч., книжн.
Громадянин тієї самої держави (стосовно інших громадян).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співгромадянин — співгромадя́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співгромадянин — СПІВГРОМАДЯ́НИ́Н, а, ч., книжн. Людина, яка має разом із кимось спільне громадянство. Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ'я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів, котрі вважали ліпшим бодай про око придержуватися православ'я (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- співгромадянин — СПІВГРОМАДЯ́НИ́Н, а, ч., книжн. Громадянин тієї самої держави (стосовно інших громадян). Староста хоч був, як і його співгромадяни, противником православ’я, але все-таки належав до тих заможніших та практичніших господарів... Словник української мови в 11 томах