співголовуючий
співголову́ючий
-ого, ч., розм.
Особа, що виконує обов'язки голови нарівні з іншою особою (особами).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
співголову́ючий
-ого, ч., розм.
Особа, що виконує обов'язки голови нарівні з іншою особою (особами).