співплемінник

СПІВПЛЕМІ́ННИК.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співплемінник — правильніше: одноплеменець «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Співплемінник — Одноплеменець Неправильно-правильно