співпозивач
СПІВПОЗИВА́Ч. а́, ч.
Позивач, який подає судовий позов з іншим позивачем.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співпозивач — співпозива́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови