співпричетність
СПІВПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності ж.
Причетність до чого-небудь; спільна причетність.
Чим вище рівень індивідуальної співпричетності людини до великих справ, тим відчутніше відбуваються зміни в її думках, ділах, формах існування (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співпричетність — співприче́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- співпричетність — -ності, ж. Причетність до чого-небудь; спільна причетність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співпричетність — СПІВПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності ж. Причетність до чого-небудь; спільна причетність. Можна було б послатися на сторінки «Зачарованої Десни», де в умовах суворого, вбогого... Словник української мови в 11 томах