1. Словник української мови в 11 томах

співпричетність

СПІВПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності ж. Причетність до чого-небудь; спільна причетність.

Можна було б послатися на сторінки «Зачарованої Десни», де в умовах суворого, вбогого, підневільного життя старого села для юного героя відкриваються дивовижні світи краси — в природі, у співпричетності до праці (Не ілюстрація.., 1967, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співпричетність — співприче́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. співпричетність — -ності, ж. Причетність до чого-небудь; спільна причетність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співпричетність — СПІВПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності ж. Причетність до чого-небудь; спільна причетність. Чим вище рівень індивідуальної співпричетності людини до великих справ, тим відчутніше відбуваються зміни в її думках, ділах, формах існування (з газ.). Словник української мови у 20 томах