1. Словник української мови в 11 томах

співредактор

СПІВРЕДА́КТОР, а, ч. Редактор, що працює разом з іншим редактором.

Як співредактор, а пізніше як самостійний редактор місячника «Літературно-науковий вісник».. одержував я місячно забезпечену постійну плату (Фр., І, 1955, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співредактор — співреда́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співредактор — -а, ч. Редактор, що працює разом з іншим редактором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співредактор — СПІВРЕДА́КТОР, а, ч. Редактор, що працює разом з іншим редактором. Як співредактор, а пізніше як самостійний редактор місячника “Літературно-науковий вісник” .. одержував я місячно забезпечену постійну плату (І. Франко); Співредактор книжки. Словник української мови у 20 томах