співхазяїн
СПІВХАЗЯ́ЇН, а, ч., заст.
Той, хто є хазяїном кого-, чого-небудь разом із кимсь.
Тужна розмова з погоничем труїла його свідомість. Він, Ремо, співхазяїн (Олесь Досвітній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співхазяїн — співхазя́їн іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- співхазяїн — -а, ч., заст. Той, хто є хазяїном кого-, чого-небудь разом із кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співхазяїн — Сугосподар, сувласник, див. хазяїн Словник чужослів Павло Штепа
- співхазяїн — СПІВХАЗЯ́ЇН, а, ч., заст. Той, хто є хазяїном кого-, чого-небудь разом із кимсь. Тужна розмова з погоничем труїла його свідомість. Він, Ремо, співхазяїн (Досв., Гюлле, 1961, 107). Словник української мови в 11 томах