співчлен

СПІВЧЛЕ́Н, а, ч.

Той, хто є членом кого-, чого-небудь разом із кимсь.

До речі навіть справжній вовк за певних умов є корисним співчленом природного угрупування (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me