співчлен
СПІВЧЛЕ́Н, а, ч.
Той, хто є членом кого-, чого-небудь разом із кимсь.
До речі навіть справжній вовк за певних умов є корисним співчленом природного угрупування (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me