1. Словник української мови у 20 томах

співчування

СПІВЧУВА́ННЯ, я, с.

Те саме, що співчуття́.

Так от який він, Юрчик... Так от чого були варті усі його співчування й обіцянки (Г. Хоткевич);

Часто він думав, що лікарі .. набули звичку співчувати хворим, і тому хто знає, щире це співчування чи добре засвоєна звичка? (Григорій Тютюнник);

На тих, хто хлипав голосно, Іван Бриль грізно гримав – за малодушне співчування .. дезорганізаторові пролетарської єдності (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співчування — співчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. співчування — -я, с. Те саме, що співчуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співчування — СПІВЧУТТЯ́ (чуйне ставлення до чиїх-небудь переживань, горя), СПІВЧУВА́ННЯ, ЖАЛЬ, ЖА́ЛІСТЬ, ЖА́ЛОЩІ, ЖАЛІ́ННЯ розм., КОНДОЛЕ́НЦІЯ зах., СПОЧУВА́ННЯ рідше, СПОЧУТТЯ́ рідше. Їй хотілося вилити своє горе, .. знайти співчуття (П. Словник синонімів української мови
  4. співчування — СПІВЧУВА́ННЯ, я, с. Те саме, що співчуття́. Так от який він, Юрчик… Так от чого були варті усі його співчування й обіцянки (Хотк., II, 1966, 269); Часто він думав, що лікарі.. Словник української мови в 11 томах