співчувати
СПІВЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань.
Про нього говорять, йому співчувають, за ним плачуть і пишуть йому довгі й ніжні листи (М. Коцюбинський);
Нічого порадити тобі не могла, бо я не вмію радити, а тільки розуміти і співчувати (Леся Українка);
Антін від усієї душі співчував лиху Семків .. Вони билися, мов риба в сітях, щоб прогодувати десять ротів (С. Чорнобривець).
2. Прихильно, доброзичливо ставитися до кого-, чого-небудь; схвалювати щось.
Не у всьому я можу цілком співчувати Вам [О. Кобилянській], так, напр., я не поділяю Вашого нітчеанства [ніцшеанства], бо сей філософ ніколи не імпонував мені яко філософ (Леся Українка);
– Ви не ображайтеся на мене, будь ласка, товаришу Бачура, я співчуваю вашим думкам, але... не вірю. Розумієте? Я не вірю, що вас хтось підтримує (М. Чабанівський);
// Підтримувати діяльність, напрям якої-небудь організації, партії, бути ідейно близьким до неї.
Співчувати демократам.
Значення в інших словниках
- співчувати — співчува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- співчувати — (кому) виявляти <�висловлювати> співчуття, співболіти з ким, перейматися співчуттям до кого; (ідеям) бути прихильним до; (діям) схвалювати що; р. спочувати; п!... Словник синонімів Караванського
- співчувати — -аю, -аєш, недок. 1》 Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань. 2》 Прихильно, доброзичливо ставитися до кого-, чого-небудь; схвалювати щось. || Підтримувати діяльність, напрям якої-небудь організації, партії, бути ідейно близьким до неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співчувати — СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю)... Словник синонімів української мови
- співчувати — Співчува́ти, -ва́ю, -ва́єш кому, чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- співчувати — СПІВЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань. Про нього говорять, йому співчувають, за ним плачуть і пишуть йому довгі й ніжні листи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах