співчувати
(кому) виявляти <�висловлювати> співчуття, співболіти з ким, перейматися співчуттям до кого; (ідеям) бути прихильним до; (діям) схвалювати що; р. спочувати; п! УБОЛІВАТИ; п-к -АЮЧИЙ, що співчуває, сповнений співчуття, перейнятий співчуттям до, співчутлйвець, (ідеї) симпатик чого, п-к співчутливий, жалісливий, (ідеї) прихильний до, о. із сльозами в очах.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співчувати — співчува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- співчувати — -аю, -аєш, недок. 1》 Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань. 2》 Прихильно, доброзичливо ставитися до кого-, чого-небудь; схвалювати щось. || Підтримувати діяльність, напрям якої-небудь організації, партії, бути ідейно близьким до неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співчувати — СПІВЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань. Про нього говорять, йому співчувають, за ним плачуть і пишуть йому довгі й ніжні листи (М. Словник української мови у 20 томах
- співчувати — СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю)... Словник синонімів української мови
- співчувати — Співчува́ти, -ва́ю, -ва́єш кому, чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- співчувати — СПІВЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань. Про нього говорять, йому співчувають, за ним плачуть і пишуть йому довгі й ніжні листи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах