1. Словник синонімів української мови

співчувати

СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю); СПІВЧУВА́ТИ (вважаючи правильним, ставитися прихильно); БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ, ЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, САНКЦІОНУВА́ТИ (стверджувати своєю згодою); ПІДТА́КУВАТИ, ПІДДА́КУВАТИ розм., ПОТАКА́ТИ розм., ПОТА́КУВАТИ розм. (виявляти згоду з чиїми-небудь висловлюваннями або діями); ПІДСПІ́ВУВАТИ розм. (схвалювати чиї-небудь дії, звичайно негативні). — Док.: схвали́ти, підтри́мати, приєдна́тися, прийня́ти, привіта́ти, благослови́ти, затве́рдити, підта́кнути, підда́кнути. Схвалити резолюцію зборів; — Я знаю, дехто й підтримує рішення Перегуди, та чомусь ніхто з цих учнів не виступив (О. Донченко); Затверджувати висновки комісії; Підтакувати сватові; Підспівувати отаманові. — Пор. 1. пого́джуватися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співчувати — співчува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. співчувати — (кому) виявляти <�висловлювати> співчуття, співболіти з ким, перейматися співчуттям до кого; (ідеям) бути прихильним до; (діям) схвалювати що; р. спочувати; п!... Словник синонімів Караванського
  3. співчувати — -аю, -аєш, недок. 1》 Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань. 2》 Прихильно, доброзичливо ставитися до кого-, чого-небудь; схвалювати щось. || Підтримувати діяльність, напрям якої-небудь організації, партії, бути ідейно близьким до неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. співчувати — СПІВЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань. Про нього говорять, йому співчувають, за ним плачуть і пишуть йому довгі й ніжні листи (М. Словник української мови у 20 томах
  5. співчувати — Співчува́ти, -ва́ю, -ва́єш кому, чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. співчувати — СПІВЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Чуйно ставитися до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань. Про нього говорять, йому співчувають, за ним плачуть і пишуть йому довгі й ніжні листи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах