співчування

СПІВЧУТТЯ́ (чуйне ставлення до чиїх-небудь переживань, горя), СПІВЧУВА́ННЯ, ЖАЛЬ, ЖА́ЛІСТЬ, ЖА́ЛОЩІ, ЖАЛІ́ННЯ розм., КОНДОЛЕ́НЦІЯ зах., СПОЧУВА́ННЯ рідше, СПОЧУТТЯ́ рідше. Їй хотілося вилити своє горе, .. знайти співчуття (П. Загребельний); Завше рівна, завше однаково журлива, з однаковим, здавалося, почуттям жалю вислухувала вона оповідання про всіх опришків (Г. Хоткевич); Сльози (в дівчини) покотилися, посипались по личку. Тронулося серце Павла, та наче не з жаління, а наче з радощів (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співчування — співчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. співчування — -я, с. Те саме, що співчуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співчування — СПІВЧУВА́ННЯ, я, с. Те саме, що співчуття́. Так от який він, Юрчик... Так от чого були варті усі його співчування й обіцянки (Г. Хоткевич); Часто він думав, що лікарі .. Словник української мови у 20 томах
  4. співчування — СПІВЧУВА́ННЯ, я, с. Те саме, що співчуття́. Так от який він, Юрчик… Так от чого були варті усі його співчування й обіцянки (Хотк., II, 1966, 269); Часто він думав, що лікарі.. Словник української мови в 11 томах