співчутливий

СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який із співчуттям ставиться до інших; чуйний.

– В умовах зими працювати на бетонуванні куди складніше, – наче співчутливий порадник, нагадав секретар (О. Гуреїв);

На Карпатах кінь підбився в мене: “Мила нене! Як же воно буде?” – Говорили співчутливі люди (П. Воронько);

Робиться [людина] добрішою, відвертішою, співчутливішою, довірливішою, тому що є щось чарівне .. в природі цієї [весняної] пори року (Григорій Тютюнник).

2. Який виражає співчуття, доброзичливе, прихильне ставлення.

Очі мої бачили десятки облич, співчутливі погляди (Н. Рибак);

// Сповнений співчуття, чуйності.

Таке співчутливе ставлення до неї невідомих їй досі людей особливо вразило Ольгу, розчулило її ще дужче (А. Шиян);

Після цих одвідин Келембет знову став такий, як і був, припинивши цим співчутливі балачки (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співчутливий — співчутли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. співчутливий — Жалісливий, чуйний, чулий;& спочутливий, спочуйливий. Словник синонімів Караванського
  3. співчутливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. співчутливий — -а, -е. 1》 Який зі співчуттям ставиться до інших; чуйний. 2》 Який виражає співчуття, доброзичливе, прихильне ставлення. || Сповнений співчуття, чуйності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. співчутливий — ЧУ́ЛИЙ (сповнений уважного, доброзичливого ставлення до людей), ЧУ́ЙНИЙ, ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУТКИ́Й, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, ЖАЛІСЛИВИЙ, ЖА́ЛІСНИЙ (схильний до жалості, співчуття). До "тайних" (в'язнів) була собі дівчина як дівчина.. Словник синонімів української мови
  6. співчутливий — СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який із співчуттям ставиться до інших; чуйний. — В умовах зими працювати на бетонуванні куди складніше,— наче співчутливий порадник, нагадав секретар (Гур., Друзі.., 1959, 173); На Карпатах кінь підбився в мене: «Мила нене!... Словник української мови в 11 томах