співчутливий
СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який із співчуттям ставиться до інших; чуйний.
— В умовах зими працювати на бетонуванні куди складніше,— наче співчутливий порадник, нагадав секретар (Гур., Друзі.., 1959, 173);
На Карпатах кінь підбився в мене: «Мила нене! Як же воно буде?» — Говорили співчутливі люди (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 66);
Робиться [людина] добрішою, відвертішою, співчутливішою, довірливішою, тому що є щось чарівне.. в природі цієї [весняної] пори року (Тют., Вир, 1964, 137).
2. Який виражає співчуття, доброзичливе, прихильне ставлення.
Очі мої бачили десятки облич, співчутливі погляди (Рибак, Зброя.., 1943, 154);
// Сповнений співчуття, чуйності.
Таке співчутливе ставлення до неї невідомих їй досі людей особливо вразило Ольгу, розчулило її ще дужче (Шиян, Баланда, 1957, 59);
Після цих одвідин Келембет знову став такий, як і був, припинивши цим співчутливі балачки (Ю. Янов., II, 1954, 104).
Значення в інших словниках
- співчутливий — співчутли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- співчутливий — Жалісливий, чуйний, чулий;& спочутливий, спочуйливий. Словник синонімів Караванського
- співчутливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- співчутливий — -а, -е. 1》 Який зі співчуттям ставиться до інших; чуйний. 2》 Який виражає співчуття, доброзичливе, прихильне ставлення. || Сповнений співчуття, чуйності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співчутливий — СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який із співчуттям ставиться до інших; чуйний. – В умовах зими працювати на бетонуванні куди складніше, – наче співчутливий порадник, нагадав секретар (О. Гуреїв); На Карпатах кінь підбився в мене: “Мила нене! Як же воно буде?... Словник української мови у 20 томах
- співчутливий — ЧУ́ЛИЙ (сповнений уважного, доброзичливого ставлення до людей), ЧУ́ЙНИЙ, ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУТКИ́Й, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, ЖАЛІСЛИВИЙ, ЖА́ЛІСНИЙ (схильний до жалості, співчуття). До "тайних" (в'язнів) була собі дівчина як дівчина.. Словник синонімів української мови