спізніти
СПІЗНІ́ТИ, і́є, док., безос., розм.
Те саме, що сме́ркнути.
– Ну, сину, .. підемо, поки зовсім не спізніло, – каже до його батько (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спізніти — спізні́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- спізніти — -іє, док., безос., розм. Те саме, що смеркнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спізніти — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови
- спізніти — СПІЗНІ́ТИ, і́є, док., безос., розм. Те саме, що сме́ркнути. — Ну, сину,.. підемо, поки зовсім не спізніло,— каже до його батько (Вас., І, 1959, 208). Словник української мови в 11 томах