1. Словник української мови в 11 томах

спізніти

СПІЗНІ́ТИ, і́є, док., безос., розм. Те саме, що сме́ркнути.

— Ну, сину,.. підемо, поки зовсім не спізніло,— каже до його батько (Вас., І, 1959, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спізніти — спізні́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спізніти — -іє, док., безос., розм. Те саме, що смеркнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спізніти — СПІЗНІ́ТИ, і́є, док., безос., розм. Те саме, що сме́ркнути. – Ну, сину, .. підемо, поки зовсім не спізніло, – каже до його батько (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. спізніти — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови