1. Словник української мови в 11 томах

спізнілий

СПІЗНІ́ЛИЙ, а, е. Який спізнився; запізнілий.

Майже на ходу стрибнув в один з вагонів якийсь спізнілий пасажир (Трубл., II, 1955, 24);

На вулиці було тихо, темно й пусто.. Ні перехожого на панелях, ні спізнілої автомашини (Шовк., Людина.., 1962, 424);

Ах, сльози, сльози! Спізнілий помічник, свідок безсилля й ганьби (Ле, Міжгір’я, 1953, 53);

// у знач. ім. спізні́лий, лого, ч. Той, хто спізнився, затримався десь.

Спізнілі швидко проходили порожнім Хрещатиком (Ле, Історія радості, 1947, 101);

// Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням.

Весна завжди квапила степовика. А нинішня, спізніла, особливо (Рад. Укр., 5.VI 1971, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спізнілий — спізні́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спізнілий — -а, -е. Який спізнився; запізнілий. || у знач. ім. спізнілий, -лого, ч. Той, хто спізнився, затримався десь. || Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спізнілий — СПІЗНІ́ЛИЙ, а, е. Який спізнився; запізнілий. Майже на ходу стрибнув в один з вагонів якийсь спізнілий пасажир (М. Трублаїні); На вулиці було тихо, темно й пусто .. Ні перехожого на панелях, ні спізнілої автомашини (Ю. Шовкопляс); Ах, сльози, сльози!... Словник української мови у 20 томах
  4. спізнілий — ЗАПІ́ЗНЕНИЙ (який запізнився), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ, СПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІЗНІ́ЛИЙ. Мандруємо вогким туманом назустріч сліпій сніговиці... Словник синонімів української мови