спізнілий

ЗАПІ́ЗНЕНИЙ (який запізнився), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ, СПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІЗНІ́ЛИЙ. Мандруємо вогким туманом назустріч сліпій сніговиці... Так линуть малим караваном у вирій запізнені птиці (Леся Українка); І над усім цим лісовим царством — небо; безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками, тирликає та гучніє жалібним квилінням запізнілих гусячих зграй, виплітає з павутиння неводи, виловлює останнє тепло і несе його богвість-куди (Григорій Тютюнник); Нова хвиля спізненого жалю хлюпнула на його серце (Ірина Вільде); Двері тихо відчинилися. В них з'явився ще один спізнілий гість (О. Маркуш); Віддалік припізнілі глядачі бубніли, намагаючись пропхнутися ближче до кону (О. Ільченко).

ПІ́ЗНІЙ (який настає, з'являється, прибуває і т. ін. після звичайного, потрібного, встановленого часу), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, ЗАПІ́ЗНЕНИЙ, ЗАПІ́ЗНІЙ підсил.; ПРИПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІ́ЗНЕНИЙ (трохи пізніший, ніж слід, ніж очікувалося); СПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ (перев. про людей — який запізнився). Не гнівайтесь за пізню відповідь на Вашу ласкаву картку (М. Коцюбинський); Базар уже майже розійшовся, але то тут, то там ще ворушилися гуртки запізнілих покупців (Д. Ткач); Невчасний дощ, коли все погоріло.., Нічого врятувати вже не в силі, А тільки землю тугою вкрива. Так і твоє запізнене кохання (Л. Первомайський); — Рятунок був уже запізній, а поки минула ще одна година, Ольга сконала (І. Франко); Постріл був таки справді влучний, хоч і припізнілий (К. Гордієнко); Двері тихо відкрилися. В них з'явився ще один спізнілий гість (О. Маркуш); Спізнена молодість має в собі ще щось більш неприємне від власної карикатури: це смішність (Ірина Вільде).