1. Словник синонімів української мови

спізнюватися

ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися. Коли мати запізнювалася з роботи, він завжди кутався в стару батьківську фуфайку, сідав коло Жука під ґанком (В. Кучер); Фірмани нерадо возили дерево, опізнювалися, перевертали в дорозі (І. Франко); Одного разу, коли Денис ішов на роботу, добренько-таки припізнившись, його перестрів Оксен (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спізнюватися — спі́знюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спізнюватися — Спізнятися, запізнюватися, припізнюватися, затримуватися, баритися. Словник синонімів Караванського
  3. спізнюватися — -ююся, -юєшся і рідко спізнятися, -яюся, -яєшся, недок., спізнитися, спізнюся, спізнишся, док. 1》 Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися. || Затримуватися, бути де-небудь довше, ніж передбачалося. 2》 з чим і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спізнюватися — СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко СПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПІЗНИ́ТИСЯ, спізню́ся, спі́знишся, док. 1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися. Словник української мови у 20 томах
  5. спізнюватися — Спі́знюватися, -нююся, -нюєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спізнюватися — СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко СПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПІЗНИ́ТИСЯ, спізню́ся, спі́знишся, док. 1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися. Словник української мови в 11 томах