спізнюватися
спі́знюватися
-ююся, -юєшся і рідко спізнятися, -яюся, -яєшся, недок., спізнитися, спізнюся, спізнишся, док.
1》 Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися.
|| Затримуватися, бути де-небудь довше, ніж передбачалося.
2》 з чим і без додатка. Здійснювати, виконувати що-небудь пізніше, ніж треба.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спізнюватися — спі́знюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спізнюватися — Спізнятися, запізнюватися, припізнюватися, затримуватися, баритися. Словник синонімів Караванського
- спізнюватися — СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко СПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПІЗНИ́ТИСЯ, спізню́ся, спі́знишся, док. 1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися. Словник української мови у 20 томах
- спізнюватися — ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися. Словник синонімів української мови
- спізнюватися — Спі́знюватися, -нююся, -нюєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спізнюватися — СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко СПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПІЗНИ́ТИСЯ, спізню́ся, спі́знишся, док. 1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися. Словник української мови в 11 томах