1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спізнілий

спізні́лий

-а, -е.

Який спізнився; запізнілий.

|| у знач. ім. спізнілий, -лого, ч. Той, хто спізнився, затримався десь.

|| Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спізнілий — спізні́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спізнілий — СПІЗНІ́ЛИЙ, а, е. Який спізнився; запізнілий. Майже на ходу стрибнув в один з вагонів якийсь спізнілий пасажир (М. Трублаїні); На вулиці було тихо, темно й пусто .. Ні перехожого на панелях, ні спізнілої автомашини (Ю. Шовкопляс); Ах, сльози, сльози!... Словник української мови у 20 томах
  3. спізнілий — ЗАПІ́ЗНЕНИЙ (який запізнився), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ, СПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІЗНІ́ЛИЙ. Мандруємо вогким туманом назустріч сліпій сніговиці... Словник синонімів української мови
  4. спізнілий — СПІЗНІ́ЛИЙ, а, е. Який спізнився; запізнілий. Майже на ходу стрибнув в один з вагонів якийсь спізнілий пасажир (Трубл., II, 1955, 24); На вулиці було тихо, темно й пусто.. Ні перехожого на панелях, ні спізнілої автомашини (Шовк., Людина.. Словник української мови в 11 томах