спікули
СПІ́КУЛИ¹, спі́кул, мн.
У сонячній атмосфері окремі стовпи сяячої плазми, які можна побачити при спостереження Сонця в монохроматичному світлі.
Запропоновано механізм утворення сонячних спікул в результаті взаємодії магнітних трубок з різною напруженістю магнітного поля (з наук. літ.).
СПІ́КУЛИ², спікул, мн.
Скелетні елементи у деяких безхребетних.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спікули — -ул, мн. 1》 астр. Невеликі недовговічні виступи хромосфери, що їх спостерігають біля краю сонячного диска. 2》 біол. Скелетні елементи деяких безхребетних тварин; частини чоловічого статевого апарату круглих червів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спікули — спі́кули (від лат. spiculum – кінчик, лезо) 1. астр. Невеликі недовговічні виступи хромосфери, що їх спостерігають біля краю сонячного диска. 2. біол. Словник іншомовних слів Мельничука