1. Словник української мови у 20 томах

спікірувати

СПІКІ́РУВАТИ, ую, уєш.

Док. до пікі́рувати.

Один з літаків круто спікірував (О. Донченко);

* Образно. Трохи попереду, над лугом, ширяв малий сокіл-боривітер .. Ось враз він склав крила і спікірував униз (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спікірувати — спікі́рувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спікірувати — -ую, -уєш. Док. до пікірувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спікірувати — СПІКІ́РУВАТИ, ую, уєш. Док. до пікі́рувати. Один з літаків круто спікірував (Донч., VI, 1957, 177); *Образно. Трохи попереду, над лугом, ширяв малий сокіл-боривітер.. Ось враз він склав крила і спікірував униз (Коп., Як вони.., 1961, 79). Словник української мови в 11 томах