1. Словник української мови у 20 томах

спіл

СПІЛ, спо́лу, ч.

1. заст. Спілка, союз.

* Образно. – Поміняймось серцями .. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним (І. Нечуй-Левицький).

2. іст. Половинщина.

– То тільки моя десятина, а пшениця людська. Половину за спіл, другу за позички (О. Кундзич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спіл — спіл 1 іменник чоловічого роду спілка рідко спіл 2 іменник чоловічого роду половинщина іст. Орфографічний словник української мови
  2. спіл — сполу, ч. 1》 заст. Спілка, союз. 2》 іст. Половинщина. Брати спіл у чому — те саме, що Брати участь (див. брати). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спіл — ПОЛОВИ́НЩИНА іст. (оренда землі з віддачею половини зібраного врожаю власникові землі), СПІЛ. — То тільки моя десятина, а пшениця людська. Половину за спіл, другу за позички (О. Кундзич). Словник синонімів української мови
  4. спіл — СПІЛ спо́лу, ч. 1. заст. Спілка, союз. *Образно. — Поміняймось серцями.. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним (Н.-Лев., IV, 1956, 234). 2. іст. Половинщина. — То тільки моя десятина, а пшениця людська. Словник української мови в 11 томах