спілковий

СПІЛКОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до спі́лка 2, 3.

Скрізь, усюди пішли розмови про велике спілкове діло (А. Крушельницький);

Спілкова молодь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спілковий — спілкови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спілковий — -а, -е. Прикм. до спілка 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спілковий — СПІЛКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до спі́лка 2, 3. Скрізь, усюди пішли розмови про велике спілкове діло (Круш., Буденний хліб.., 1960, 182); Комсомольські організації стали частіше проводити єдиний спілковий день... Словник української мови в 11 томах