спімнути
СПІМНУ́ТИ див. спомина́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спімнути — спімну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- спімнути — Спімну́ти. Згадати, закинути слово, обмовитися. Хто вигадав, піддав єму той чортівский протокол? Він сам єго не придумав, ніколи й слівцем про него не спімнув (“Подружний протокол”... Українська літературна мова на Буковині
- спімнути — див. споминати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спімнути — спімну́ти згадати; пригадати (ст)||вспімнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
- спімнути — ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
- спімнути — Спімну́ти, -мну́, -мне́ш = згада́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спімнути — СПІМНУ́ТИ див. спомина́ти. Словник української мови в 11 томах
- спімнути — Спімнути, -ну, -неш гл. = спом'янути. Бога не спімнув. Шух. І. 215. Словник української мови Грінченка